Як виявляють коронавірус: переваги та недоліки методів
Існує два види тестів на коронавірус: експрес-тести і тести методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Експрес-тести визначають наявність антитіл до вірусу в крові, а не власне присутність вірусу. Цей метод вважається не дуже точним, оскільки антитіла наш організм починає виробляти не з першого дня інфікування хворобою, а в її розпал – у випадку Covid-19 це приблизно 5-7 день. Результат тесту стає відомий вже за 15 хвилин і його може зробити в будь-якому медзакладі.
Але в будь-якому випадку вірогідність виявлення захворювання при перевірці експрес-тестом не є стовідсотковою і його результати обов’язково потрібно підтвердити з допомогою ПЛР. Як мінімум тому, що тестування може припасти на період, коли організм хворого ще не встиг виробити антитіла.
А от метод ПЛР вважається точним, оскільки фіксує присутність самого віруса (його ДНК чи РНК, які є носіями генетичної інформації). Зразок матеріалу для цього тестування на Covid-19 беруть зі слизової носа людини. Суть методу полягає у виявленні фрагменту РНК чи ДНК збудника (тобто вірусу) в пробі. Метод досить складний, але дозволяє виявити вірус навіть якщо в пробі знаходиться всього одна-єдина молекула його геному.
Тобто основними перевагами ПЛР як методу діагностики є його висока чутливість, пряме визначення наявності збудника, можливість діагностики не тільки гострих, а й латентних інфекцій. Цей метод не новий – він широко використовується в біологічній і медичній практиці для клонування генів, введення мутацій, створення і визначення генетично модіфікованих організмів, діагностики спадкових та інфекційних захворювань, ідентифікації малих кількостей ДНК, встановлення батьківства тощо.
У випадку з Covid-19 для проведення такого дослідження потрібний ампліфікатор, тож цей вид тестів проводять лише у визначених лабораторіях, яким наразі МОЗ передає тест-системи (тож купувати тест-систему за шалену ціну – 12-16 тисяч гривень – як це подекуди пропонують через Інтернет, просто немає сенсу).
Тестування на Covid-19 проводять не всім, а тільки тим, у кого є відповідні симптоми, а також відомо про контакт з хворим, нещодавню поїздку за кордон або контакт із людиною, яка повернулася з-за кордону. Але перед цим лікарі за допомогою інших тестів виключають наявність грипу та інших вірусів. Якщо ці хвороби не підтверджено, тільки тоді матеріал передається для подальшого тестування на коронавірусну інфекцію. Саме такий алгоритм рекомендує ВООЗ.
