У 2020 році в області зареєстровано 183 випадки інфікування ВІЛ
Щорічно в області реєструється більше 100 випадків вперше встановленої ВІЛ-інфекції. Про це повідомив директор Хмельницького обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом під час засідання обласної координаційної ради з питань профілактики туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, засідання якої провела заступниця голови ОДА Оксана Ситницька.
За словами посадовця, з січня по листопад цього року в області взято під нагляд з вперше в житті встановленим діагнозом ВІЛ-інфекція 183 особи (237 нових випадків за аналогічний період минулого року), показник захворюваності на ВІЛ-інфекцію склав 14,6 на 100 тис. населення проти 18,8 в 2019 році. Зниження показника захворюваності Олександр Касяндрук пояснює зменшенням кількості звернень громадян до лікувальних закладів з метою обстеження на ВІЛ у зв’язку із карантинними обмеженнями у 2020 році.
Серед ВІЛ-інфікованих було діагностовано 76 випадків СНІДу (140 – за 11 міс. 2019 року). Показник захворюваності на СНІД – 6,0 на 100 тис. населення проти 11,0 – за 11 міс. 2019 року. Таке зниження кількості хворих на СНІД в порівнянні з минулим роком пов’язано із змінами в Порядку встановлення діагнозу СНІД, затвердженого наказом МОЗ України «Про затвердження нового Клінічного протоколу із застосування антиретровірусних препаратів для лікування та профілактики ВІЛ-інфекції». До прикладу, наявність у пацієнта захворювання на легеневий туберкульоз будь-якого ступеню важкості не є підставою для встановлення діагнозу СНІД.
Насторожує, за словами посадовця, тенденція до зростання кількості випадків виявлення хвороби уже в четвертій, термінальній стадії, коли діагноз СНІД стає очевидним через наявність опортуністичних інфекцій. Людині в такій ситуації допомогти уже майже неможливо, а лікування хворого вартує бюджету величезні суми. При цьому за умови більш раннього виявлення та прийому препаратів для антиретровірусної терапії людина могла б вести нормальний спосіб життя та зберегти своє здоров’я. На жаль, факти свідчать про те. що такі хворі неодноразово зверталися до лікарів, але так і не були обстежені на наявність ВІЛ-інфекції. Серед причин – острах людини перед можливим розголосом діагнозу, незнання пацієнтів про можливість безкоштовного та анонімного проведення аналізів, недоліки в роботі лікарів, які приділяють недостатню увагу просвітницькій роботі з людьми та не наполягають на проведенні аналізів.
Станом на 01.12.2020 р. в області під медичним наглядом перебувало 2285 ВІЛ-інфікованих осіб (поширеність на ВІЛ-інфекцію складає 182,5 на 100 тис. населення), в тому числі 907 осіб – хворі на СНІД, показник поширеності – 72,4 на 100 тис. населення.
На диспансерному обліку в Центрі СНІДу перебуває 127 дітей, в т.ч. з підтвердженим діагнозом ВІЛ-інфекція- 50, з них 44 дітям встановлений діагноз СНІД.
Упродовж 11 місяців 2020 року на диспансерний облік взято 39 дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, з підтвердженим статусом ВІЛ- 6 дітей (у 5 дітей ВІЛ-статус встановлено вперше). У 2-х дітей 2003 р.н. та 2004 р.н інфікування відбулося внаслідок незахищених статевих контактів. У 2-х дітей 2006 р.н. та 2016 р.н. позитивний результат на ВІЛ отримано після обстеження та встановлення статусу їх батькам. Найімовірніший шлях інфікування – грудне вигодовування, так як під час вагітності їх матері пройшли обстеження та були негативними. Ще 2 дитини з однієї родини, народжені мамою СНІД – дисиденткою, яка знаючи про свій ВІЛ-статус – не сприймала інформацію, не перебувала на обліку в ЖК під час вагітності, вигодовувала дітей грудним молоком. Діти, які народжені ВІЛ-інфікованими жінками, перебувають під наглядом в КНП «Хмельницький обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом» до уточнення ВІЛ-статусу (18 місяців).
Олександр Касяндрук звернув увагу на те, що зараз ризик інфікування ВІЛ від матері до дитини при грудному вигодовуванні завдяки спеціальній терапії можна звести практично до нуля, а тому факти такого інфікування свідчать про необхідність посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи з майбутніми матеріями, які можуть бути інфікованими. Також, за його словами, випадки інфікування підлітків в результаті незахищених статевих контактів говорять про те, що потрібно більше уваги приділити роботі саме з молоддю, розповідаючи про небезпеку захворювань, що передаються статевим шляхом, та методи запобігання передачі таких інфекцій.
Упродовж 11 місяців 2020 року в області померло 78 ВІЛ-інфікованих пацієнтів. З них від СНІДу померло 38 осіб (за 11 місяців 2019 року – 45 осіб), від інших захворювань – 29 осіб, внаслідок вірусних гепатитів та цирозу – 6 осіб, внаслідок інших причин – 5. Показник смертності від СНІДу нижче рівня аналогічного періоду минулого року (3,0 та 3,5 відповідно).
Розповідаючи про основні шляхи інфікування, посадовець наголосив на тому, що досі в суспільстві існує стереотип, що ВІЛ/СНІД – це хвороба, яка переважно передається в результаті ін’єкційного споживання наркотиків. Насправді це хибне уявлення, яке можна було вважати справедливим лише два десятиліття тому, коли 90% людей інфікувалися саме так. Зараз ситуація змінилася кардинально, адже серед вперше виявлених ВІЛ-інфікованих переважає статевий шлях при гетеросексуальних стосунках – 86,9 %, парентеральний шлях інфікування під час ін’єкційного введення наркотиків становить лише 10,3%, не встановлений шлях інфікування 0,7%, перинатальний (від ВІЛ-інфікованої матері до дитини) – 2,1% .
Слід відмітити, що в поточному році всього в області по коду 102 «Споживачі ін’єкційних наркотичних речовин» проведено 83 обстеження, з них 44% обстежено в Центрі СНІДу. Це говорить про низький рівень настороженості медичних працівників щодо ВІЛ-інфекції. У зв’язку з цим Олександр Касяндрук наголосив на необхідності терміново покращити охоплення діагностикою ВІЛ-інфекції ключових груп ризику шляхом збільшення та розширення обсягів обстеження.
Серед ВІЛ-інфікованих осіб, які перебувають на диспансерному обліку, у віковій структурі переважає група 25-49 років – особи репродуктивного та працездатного віку (113 осіб – 61,8%). Дана тенденція до збільшення інфікованих у віковій групі старше 30 років зберігається з 2008 року.
В області забезпечено доступ до безперервної антиретровірусної терапії для хворих на ВІЛ-інфекцію, на 01.12.2020 року 1707 осіб (в т.ч. 46 дітей) отримують антиретровірусну терапію (АРТ).
За кошти державного бюджету отримують АРТ 1301 осіб (76,2%) 406 осіб (23,8%) – за кошти Глобального Фонду 10-го раунду в рамках реалізації програми “Підтримка профілактики ВІЛ та СНІД, лікування та догляд для найуразливіших верств населення в Україні” (це переважно пацієнти з подвійною ВІЛ/ТБ та потрійною ВІЛ/ТБ/СІН патологією).
Проте, щорічно залишається значною частка осіб , які потребували, але не отримували АРТ з різних причин: асоціальна поведінка, вживання ін’єкційних наркотиків, відсутність підтримки з боку близького оточення щодо необхідності прийому АРТ, низька мотивація та недостатня поінформованість ключових груп населення щодо можливості отримання АРТ, недостатній рівень соціально-психологічного супроводу з боку НУО.
Для відстеження прогресу у сфері надання послуг з АРТ використовується система когортного аналізу, орієнтовного регіонального плану введення хворих в АРТ, електронного інструменту моніторингу руху та використання АРВП. Щомісячно на обласному рівні проводиться аналіз даних для прийняття управлінських рішень. Не було випадків, коли хворі не могли отримати препарати для АРТ через їх відсутність. Проблем щодо забезпечення ОЦПБ зі СНІДом АРВ-препаратами у 2019-2020 роках не було.
У поточному році на ВІЛ обстежено 44365 осіб або 3549,2 на 100 тис. нас. області (в 2019 році 40775 осіб або 3233,5 на 100 тис. нас.). Рівень інфікованості обстеженого населення у 2020 році становить 0,5% (в 2019 році – 0,4%) – виявлено серологічні маркери ВІЛ у 221 особи.
Серопозитивні особи залишаються постійним джерелом ВІЛ–інфекції та сприяють її поширенню серед населення області. Олександр Касяндрук зауважив, що загально визнаним є факт, що офіційні дані не відображають реальний масштаб епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу, зокрема дійсну кількість людей, інфікованих ВІЛ. Вони лише надають інформацію про осіб, які пройшли тестування на антитіла до ВІЛ, у яких була виявлена ВІЛ-інфекція, і які були внесені до офіційного реєстру випадків ВІЛ-інфекції. Значно більша кількість громадян можуть бути інфікованими, але вони необізнані щодо свого статусу.
Тому, за словами директора центру профілактики та боротьби зі СНІДом, є ряд питань на якими потрібно працювати. Серед першочергових завдань покращення тестування на ВІЛ методом швидких тестів за клінічними показами та представників уразливих груп (споживачів ін’єкційних наркотиків, осіб комерційного сексу, чоловіків, що мають секс з чоловіками, ув’язнених, осіб з інфекціями, що передаються статевим шляхом, осіб, які мають численні незахищені статеві контакти тощо) та забір крові для тестування методом ІФА в лабораторії Центру СНІДу.
Оскільки в області має місце тенденція до зростання частки статевого шляху передачі ВІЛ, що вказує на перехід епідемічного процесу із середовища споживачів ін’єкційних наркотиків до загального населення і є провісником ускладнення епідемічної ситуації щодо ВІЛ-інфекції внаслідок сумісного впливу на перебіг епідемії парентерального та статевого шляхів передачі збудника, необхідним є покращення санітарно-просвітницької роботи серед населення області, особливо серед молоді , підвищення якості проведення консультування та тестування на ВІЛ.
Важливим також є посилення спільної роботи з неурядовими організаціями стосовно доведення пацієнтів від закладів охорони здоров’я загальної мережі до медичного нагляду та здійснення соціального супроводу пацієнтів на АРТ в Центрі СНІДу.
Окремо Олександр Касяндрук звернув увагу на необхідність налагодження роботи з профілактики та виявлення ВІЛ/СНІД з урахуванням реформи децентралізації та зміни адміністративно-територіального устрою. На його думку, необхідно широко розпочати впровадження послуги з тестування на ВІЛ на рівні створених територіальних громад.
Підсумовуючи, Олександр Касяндрук наголосив, що лише запровадивши своєчасне виявлення, взяття на облік та лікування ВІЛ-інфікованих пацієнтів, можна досягти вимог стратегії Fast Treck «90-90-90» та знизити темп розвитку епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу.