У Департаменті охорони здоров’я провели чергову колегію

25 вересня у конференц-залі Департаменту охорони здоров’я відбулася планова колегія. На ній проаналізували стан надання спеціалізованої медичної допомоги дітям області, інформатизацію та розвиток телемедицини в ЗОЗ краю, а також стан підготовки ЛПЗ до роботи в осінньо-зимовий період.

Спершу директор Департаменту охорони здоров’я Яків Цуглевич представив колегам нового керівника КНП «Хмельницький обласний Центр громадського здоров’я». Наталія Ткачук була призначена на посаду директора зазначеної установи після перемоги у відповідному конкурсі на вакантну посаду та затвердження цього рішення на 21 сесії Хмельницької обласної ради. Яків Миколайович побажав успіхів на шляху становлення напрямку громадського здоров’я у нашій області.

Щодо першого питання порядку денного, то голова групи експертів ДОЗ ОДА зі спеціальності «Педіатрія» Лариса Добровольська повідомила, що кожна п’ята дитина на Хмельниччині народжується з відхиленнями в стані здоров’я, кожна 42-а – інвалідом з дитинства, а щорічно статус дитини-інваліда отримують більше 500 дітей. Дані обласного управління статистики свідчать, що загалом на сьогодні в області проживає більше 235 тис. дітей у віці до 18 років або 18,7 % від всього населення.

Тому спільнота дитячих лікарів краю працює над забезпеченням належної якості роботи в умовах реформування вторинної та третинної ланок, над наданням спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. Основними напрямками лишаються автономізація, комп’ютеризація, навчання персоналу.

Нині медичні заклади краю вторинного та третинного рівнів – у процесі реорганізації у комунальні некомерційні підприємства. Окремі з них (наразі таких в області 37 %) вже автономізувалися, інші ще знаходяться у процесі перетворення.

Попри метаморфози, заклади вторинного та третинного рівнів продовжують надавати якісну медичну допомогу дитячому населенню нашого краю. Так, спеціалізовану допомогу дітям області на вторинному рівні надають ЦРЛ, Кам’янець-Подільські міські лікарня №1 і дитяча поліклініка, Хмельницька міська дитяча лікарня та СМСЧ м. Нетішина.

Високоспеціалізовану допомогу дітям на третинному рівні забезпечують Хмельницька обласна дитяча лікарня, обласна лікарня, Хмельницькі міська дитяча та інфекційна лікарні, обласні онкологічний, протитуберкульозний, психоневрологічний і шкірно-венерологічний диспансери, обласна психіатрична лікарня №1.

Забезпеченість області лікарями дитячих спеціальностей, переважно, відповідає або перевищує державні показники. Проте, у краї бракує дитячих кардіоревматологів, гастроентерологів, гематологів, хірургів, урологів, нейрохірургів, стоматологів, отоларингологів, фтизіатрів, психіатрів, дерматовенерологів.

Намічені МОЗ України плани трансформації та модернізації системи охорони здоров’я стосуються не лише ПМСД, а й закладів вторинного і третинного рівнів надання, в тому числі і їх структурних поліклінічних підрозділів.

В амбулаторно-поліклінічних умовах спеціалізовану медичну допомогу дітям надають 173 спеціалізовані кабінети лікарського прийому 19 центральних районних лікарень, 4 заклади міст Кам’янця-Подільського, Хмельницького та Нетішина, обласна дитяча лікарня та 4 спеціалізовані обласні диспансери (протитуберкульозний, онкологічний, шкірно-венерологічний і психоневрологічний). Проте, питання надання спеціалізованої медичної допомоги дитячому населенню для закладів охорони здоров’я більшості районів залишається актуальним.

Акушерсько-гінекологічну допомогу в області забезпечують 20 закладів, неврологічну – 17, офтальмологічну – 16, отоларингологічну та та при інфекційній патології – по 13 закладів, травматологічну – 12 та хірургічну – 10.

За підсумками 2018 року лікарі дитячих спеціалізованих служб області надали допомогу в умовах поліклініки близько 700 тис. пацієнтів та майже 2 тис. дітей надано допомогу вдома.

Прийом в амбулаторних умовах ведеться за 19 спеціальностями.

Спеціалізовану стаціонарну медичну допомогу дітям області надає 31 заклад охорони здоров’я. Зокрема, Хмельницька обласна та Хмельницька міська дитячі лікарні за 12-ма профільними спеціальностями в кожній, Хмельницька обласна лікарня - за 5-ма профілями, 19 ЦРЛ за одним профілем, 2 міські лікарні за 3-ма профілями, 2 перинатальні центри за 2-ма профілями, Хмельницька міська інфекційна лікарня – за 2-ма профілями, а також обласні онкологічний, протитуберкульозний, шкірно-венерологічний диспансери і обласна психіатрична лікарня № 1 – за одним профілем.

Головними закладами надання високоспеціалізованої медичної допомоги дітям в області на сьогодні є Хмельницька обласна дитяча лікарня і частково – комунальне підприємство «Хмельницька міська дитяча лікарня» Хмельницької міської ради. Так, спеціалізована медична допомога хворим у Хмельницькій міській дитячій лікарні надається у 10 відділеннях, в яких розгорнуто 360 ліжок. Крім того, функціонують відділення анестезіології та інтенсивної терапії на 6 ліжок та відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених на 9 ліжок.

За період 2018-2019 років спеціалізація відділень не змінилась, практично всі відділення, крім педіатричного для дітей молодшого та дітей старшого віку, працюють в режимі обласного значення. З метою оптимізації ліжкового фонду перепрофільовано ліжка неонатологічного та хірургічного профілю.

Провідний заклад спеціалізованої багатопрофільної висококваліфікованої медичної допомоги дітям, яким є ХМДЛ, у 2018-2019 роках працював, зберігаючи найкращі традиції закладу, демонструючи цінності лікарні доброзичливої до дитини, в режимі 24/7, як лікарня інтенсивного лікування, та з показниками, що відповідають державному рівню. Крім стаціонару, спеціалізовану медичну допомогу дітям надають амбулаторно фахівці поліклініки, реабілітаційного центру «Турбота».

Професійний рівень колективу, досвід роботи в режимі надання ургентної допомоги дітям, матеріально-технічна база дають можливість закладу ефективно функціонувати як лікарня інтенсивного лікування.

Пріоритетами роботи стаціонару ХМДЛ є зниження летальності, в т.ч. післяопераційної летальності серед новонароджених, використання в лікуванні пацієнтів світових надбань та найкращих практик в галузі медицини, впровадження інноваційних методів діагностики та лікування, система інфекційного контролю, що забезпечує якість і безпеку медичної допомоги, а також підвищення престижу праці медичних працівників.

До здобутків закладу за 2018-2019 роки Лариса Добровольська зараховує зміцнення матеріально-технічної бази, покращення харчування пацієнтів, постійний контроль якості продуктів, відповідність їх сертифікатам, співпраця закладу з громадськими та благодійними організаціями, затвердження морально-етичного Кодексу середнього медичного персоналу.

Крім того, завдяки програмі забезпечення ліками відділень інтенсивної терапії, травматологічного пункту та рентгенівською плівкою рентгенкабінетів, зменшився період перебування хворих у відділеннях інтенсивної терапії, знизилась летальність у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, в порівнянні з минулим роком. Помітно покращилась прихильність хворих до лікування, відсутні нарікання з цього приводу з боку родичів хворих дітей, є взаєморозуміння між пацієнтами та персоналом. Також лікарня адаптує у своїй роботі європейські протоколи надання допомоги.

За 6 місяців 2019 року в лікарні лікувалося 5183 дітей. Лікарі відділень хірургічного профілю провели 1560 оперативних втручань, амбулаторно виконали 695 операцій. Близько 12 % пацієнтів ХМДЛ – це підлітки.

Робота консультативної поліклініки Хмельницької обласної дитячої лікарні спрямована на пріоритетне медичне обслуговування дітей із сіл і районів області. Поліклініка розрахована на 110 відвідувань за зміну. Консультативний прийом надається за 20-ти дитячими спеціальностями. Також консультації проводять працівники кафедри педіатрії ФПДО Вінницького національного медичного університету, експерти за напрямками ДОЗ ОДА. Всього за 2018 рік працівники кафедри проконсультували 419 дітей.

Безпосередньо в поліклініці, у 2018 році проконсультовано майже 43 тис. дітей. Крім того, понад 4,5 тис. дітей отримали консультації під час регулярних виїздів спеціалізованих бригад лікарів у медичні заклади області. Це роблять для наближення надання спеціалізованої медичної допомоги дітям області. За минулий рік здійснено 27 виїздів, при яких оглянуто 2502 дитини.

У стаціонарі Хмельницької обласної дитячої лікарні розгорнуто 230 ліжок. Минулого року в лікарню придбано апаратури за кошти обласного бюджету на понад 3 млн. грн. На поточні ремонти автомобілів, апаратури та обладнання в 2018 році було виділено з обласного бюджету майже 390 тис. грн.

Упродовж 2018 року придбано медичне обладнання та апаратуру за кошти обласного бюджету загальною вартістю 2 млн 888,26 тис. грн. та за майже 520 тис. грн позабюджетних коштів.

З 01.07.2018 року, на час капітального ремонту гематологічного відділення, було згорнуто 30 ліжок (10 ліжок гастроентерологічного профілю, 5 ліжок нефрологічного профілю, 15 ліжок офтальмологічного відділення).

Підсумовуючи доповідь, Лариса Добровольська підкреслила, що наразі, в області послідовно впроваджуються сучасні технології діагностики й лікування дитячих хвороб, новітні стандарти лікування, поліпшується оснащення дитячих лікувально-профілактичних закладів.

Проте, серед першочергових завдань залишається будівництво корпусу обласної дитячої лікарні для покращення умов перебування маленьких пацієнтів з концентрацією хірургічного та неонатального напрямків надання допомоги дитячому населенню області та вирішення питання щодо доцільності функціонування даного профілю ліжок в ХМДЛ.

Про інформатизацію та розвиток телемедицини в закладах охорони здоров’я області доповідала завідувач відділу статистики надання медичної допомоги, лікар-статистик з виконанням т.в.о. заступника директора-начальника управління моніторингу, медичної статистики і аналітики КНП «Хмельницький обласний центр громадського здоров'я» Хмельницької обласної ради Леся Білецька. Вона повідомила, що реформа державної системи охорони здоров’я полягає у зміні системи фінансування та запровадженні принципу «гроші ходять за пацієнтом». Важливим інструментом реформи є створення сучасної системи електронної охорони здоров’я. Відповідно, у 2017-2018 роках було проведено низку системних зрушень у сфері інформатизації охорони здоров’я, прийнято Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», ряд підзаконних актів, якими було врегульовано діяльність електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та інституцій, що мають її впроваджувати – Міністерство охорони здоров’я (МОЗ), Національна Служба Здоров’я України (НСЗУ), Державне підприємство «Електронне здоров’я» (ДП ЕЗ). Розроблено логіку, ключові процеси та реєстри, необхідні для існування інформаційного середовища у сфері охорони здоров’я, утворився ринок виробників спеціалізованого програмного забезпечення, які забезпечують доступ до центральної бази даних та підтримку кінцевих користувачів у ЗОЗ.

МОЗ ініціювало створення в Україні прозорої та ефективної електронної системи обміну медичною інформацією – електронної системи охорони здоров’я eHealth, адміністратором якої є ДП «Електронне здоров’я». Це – необхідна умова для запровадження нової моделі фінансування ЗОЗ.

Структурна реформа фінансування охорони здоров’я надає історичне вікно можливостей для швидкої інформатизації, оскільки передбачає використання низки електронних інструментів та фінансові заохочення для швидкого впровадження інформаційних систем.

Інформатизація ЗОЗ здійснюється у відповідності до етапності реформи, починаючи із закладів первинної медичної допомоги. З 2020 року передбачена оплата НСЗУ вартості медичних послуг за електронною системою охорони здоров’я.

Робота в електронній системі охорони здоров’я eHealth проводиться через використання медичних інформаційних систем (МІС), які увійшли до складу електронної системи охорони здоров’я eHealth. Наразі таких МІС, що використовуються в області, зареєстровано 4: Medstar (3), Helsi (11), Medics (16), Доктор «Елекс» (1).

Однак, лише частина із запропонованих МІС є комплексними багатофункціональними програмними продуктами і, крім інструментів для реєстрації закладу, лікарів та декларацій, включають інші потужні підсистеми (модулі), які використовуються в ЗОЗ вже не один рік.

Леся Білецька додала, що на первинному рівні комп’ютеризація надавачів медичних послуг практично завершується. Первинну медичну допомогу в області надають 805 лікарів, які забезпечені комп’ютерами на 88,2%. Так, 19 ЦПМСД звітують про те, що всі лікарі забезпечені комп’ютерами.

Серед міських центрів ПМСД лише у Хмельницькому ЦПМСД № 1 бракує ще 10 комп’ютерів. Найбільше комп’ютерів закуплено в Хмельницькому МЦ ПМСД № 2 (35), Старокостянтинівському (25), Шепетівському районному (12), Білогірському (11) та Гуменецькому (9).

Комп’ютери використовуються, в основному, для підписання електронних декларацій, проведення он-лайн запису на прийом до лікаря, оформлення електронної медичної карти пацієнта, виписки електронних рецептів за програмою «Доступні ліки», розподілу звернень за міжнародною класифікацією первинної медичної допомоги ICPC-2.

Укладання електронних декларацій про вибір лікаря ПМД триває з квітня 2018 року і станом на 18.09.2019, за даними НСЗУ, в області підписано майже 1 млн. декларацій або 79,2% від кількості населення області. З них - майже 13, 5 тис. декларацій підписано з приватними лікарями. Найкраща ситуація щодо кількості підписаних декларацій у Сатанівському селищному центрі ПМСД – 96%, Хмельницькому МЦ ПМСД № 2 – 91%, Волочиському МЦ ПМСД – 90%.

У 24 (з 31 або 77,4%) ЦПМСД проводиться он-лайн запис на прийом до лікаря. Оформлення електронної медичної карти пацієнта впроваджується в 27 ЦПМСД. Електронні рецепти в усіх ЦПМСД виписують 779 лікарів, які вже виписали більш як 192 тис. таких рецептів з початку впровадження електронної програми «Доступні ліки».

Щодо закладів вторинного рівня надання медичної допомоги, Леся Білецька повідомила, що, за оперативними даними, лікарі ЦРЛ забезпечені комп’ютерами лише на 33,4% від оптимальної потреби.

Договори про впровадження МІС укладено з розробником лише у 8 ЦРЛ Міські амбулаторно-поліклінічні заклади забезпечені на 75% від потреби, в т. ч. у поточному році закуплено 185 комп’ютерів та планується до кінця року закупити ще 110. Міські стаціонари забезпечені лише на 23,8%, в т. ч. закуплено 51 комп’ютер та планується ще 180. Повністю забезпечені комп’ютерами лікарі поліклініки та стаціонару СМСЧ м. Нетішин.

У м. Кам.-Подільський лікарі амбулаторного прийому забезпечені у перинатальному центрі на 55%, лікувальному діагностично-консультативному центрі на 62%, дитячій поліклініці на 51,5%. Стаціонар перинатального центру забезпечено на 44%, міської лікарні на 17,6%.

Обласні заклади також забезпечені комп’ютерами недостатньо.

Отже, в області існує проблема щодо повного забезпечення лікарів закладів комп’ютерною технікою. В більшості закладів визначилась тільки мінімальна потреба і відповідно досягнуто високої частки оснащення.

Великою проблемою для ЗОЗ є введення і укомплектування посад ІТ-спеціалістів, необхідних як для технічного, так і для програмного супроводу.

Крім того, Леся Білецька назвала основні завдання інформатизації системи охорони здоров’я, яку планують здійснити у 2 етапи.

Перший етап (тривалістю 2 роки – 2019-2020 роки) передбачає підтримку реформи фінансування охорони здоров’я і відповідним створенням інструментів, які б забезпечили прозорість, ефективність реформи фінансування та нагляд за використанням ресурсів з пріоритетом забезпечення потреб НСЗУ.

Другий етап (тривалістю 3 роки – 2021-2023 роки) інтеграційний, коли, зокрема, планується розбудова технічної платформи для обміну та інтеграції даних, що необхідні для ефективної взаємодії електронних МІС. На цьому етапі заплановано створити розподілену технічну інфраструктуру для зберігання та оброблення даних, для швидкого масштабування інформаційних систем, підвищення стабільності ЕСОЗ тощо.

Фахівець наголосила, що при наданні телемедичних послуг має бути забезпечено збереження особистої, лікарської таємниці та інших таємниць, передбачених законодавством України, а також конфіденційності персональних даних. Зокрема, програмне забезпечення, що використовується для телемедичного консультування, повинно забезпечувати відповідний рівень захисту інформації та її автентичність шляхом використання електронного цифрового підпису.

Впровадження надання послуг з телемедицини передбачено Законом України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» та Меморандумом про взаєморозуміння між Мінрегіоном, МОЗ, Представництвом Світового банку в Україні. Впровадження телемедицини в сільських амбулаторіях передбачає активне застосування інформаційних технологій для підтримки надання медичних послуг, що створює додаткові завдання з оснащення медичних закладів усіх рівнів сучасною інфраструктурою інформаційних технологій та відповідними апаратними та програмними засобами. Основою підготовки має стати створення локальної захищеної мережі для обміну даними, з’єднаною з мережею Інтернет, та відповідним технічним оснащенням робочого місця медичного працівника. Консультування проводиться між лікуючим лікарем та/або пацієнтом, що перебуває у місці надання медичної послуги, та лікарем спеціалістом центральної районної лікарні або обласного закладу.

Для впровадження телемедицини амбулаторії повинні бути забезпечені широкосмуговим Інтернетом: наразі з 204 амбулаторій сільської місцевості ним забезпечено 179. На 18 територіях всі амбулаторії забезпечені широкосмуговим Інтернетом.

Робоче місце медичного працівника має бути оснащене персональним комп’ютером, ноутбуком або планшетом, програмними компонентами та діагностичним обладнанням для надання медичних послуг із застосуванням телемедицини.

За рахунок субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я в сільській місцевості, планується закупівля 70 комплектів для телемедицини, з них 27 для тих амбулаторій, що будуються.

Про стан підготовки ЛПЗ області до роботи в осінньо-зимовий період інформував інженер з метрології відділу маркетингу в охороні здоров'я, з виконанням т.в.о. заступника директора-начальника економічно-господарського управління КНП «Хмельницький обласний центр громадського здоров'я» Хмельницької обласної ради Андрій Льовочка. Він повідомив, що відповідно до розроблених організаційно-технічних заходів, в усіх медичних закладах області проводяться, і в більшості, виконані планові ремонти покрівель, котелень, систем тепло- та водопостачання, водовідведення, ремонти пічного опалення та вентиляції.

Задля економії паливно-енергетичних ресурсів в закладах області встановлено прилади власного обліку теплової енергії, гарячої та холодної води, електроенергії. З метою енергозбереження у ЛПЗ області замінено 25880 вікон на металопластикові та 5556 дверей. Крім того, до опалювального сезону виконували утеплення експлуатаційних будівель та пожежних гідрантів, проводили роботи з ремонту під’їзних шляхів на територіях закладів. Також проводиться перевірка стану силової та освітлювальної електромережі, технічного стану електроапаратури та обладнання, заміри опору ізоляції електропроводки та заземлюючих систем, до належного стану приводять первинні засоби пожежогасіння, перезаряджування вогнегасників та їх збереження, перевіряється стан резервних джерел живлення. Проведено роботи з очищення територій, горищ та підвальних приміщень від вогненебезпечних матеріалів, та оформлення Актів та Паспортів готовності до роботи в осінньо-зимовий період 2019/20 років. Проте, такі документи надали далеко не всі ЗОЗ.

Було визначено потребу та практично закуплено тверде паливо, зокрема, вугілля та дрова для потреб ЛПЗ на опалювальний період.

Важливим питанням у роботі лікувальних закладів в осінньо-зимовий період є заготівля картоплі та овочів, яка розпочинається з 25 вересня 2019 року. Так, необхідно запастися 675 т картоплі та 476, 2 т овочів.

На завершення, Андрій Льовочка наголосив, що керівники лікувально-профілактичних закладів області зобов’язані взяти під особистий контроль завершення робіт, пов’язаних з підготовкою до роботи в осінньо-зимовий період, завершити оформлення Актів та Паспортів готовності та вчасно розпочати опалювальний сезон, з дотриманням належного температурного режиму у закладах, згідно встановлених норм.

Після обговорення усіх питань порядку денного, колегія Департаменту охорони здоров’я ухвалила відповідні рішення.


Інна Левінська,
Хмельницький обласний Центр громадського здоров’я.

1 1
1