У Департаменті охорони здоров’я підсумували роботу галузі у 2019 році

25 лютого у конференц-залі Хмельницького патологоанатомічного центру відбулася колегія Департаменту охорони здоров’я. На ній проаналізували роботу лікувально-профілактичних закладів області у 2019 році та обговорили напрями подальшого реформування на 2020 рік.

Заступник директора Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА Тетяна Косовська зазначила, що минулий рік був досить складним для медичної галузі, яка наразі проходить процес реформування. Адже трансформації відбуваються на тлі природнього скорочення населення через високу смертність та низьку кількість народжень. Так, у 2019 році народилися близько 10 тисяч дітей і ця кількість менша, у порівнянні з попереднім роком на 8%.

Загалом, в області діє 21 акушерський стаціонар. Близько половини з них приймають менше 300 пологів за рік, а в 6 ЦРЛ було менше 200 пологів. Від 300 до 400 пологів зареєстровані у 5 закладах. Від 400 і до понад 2,5 тисячі пологів прийнято у Хмельницькому міському, обласному та Кам`янець-Подільському перинатальних центрах, Шепетівській та Дунаєвецькій ЦРЛ.

За словами Тетяни Косовської, у минулому році злоякісні пухлини вперше зареєстровані у майже 4,5 тисяч мешканців області, з них у 11% - захворювання діагностовано у IV стадії. Дещо знизились показники смертності від злоякісних пухлин та летальності до року спостереження.

Вперше в житті було встановлено діагноз ВІЛ-інфекція 253 особам, з них у 149 в стадії СНІДу. Всього на обліку перебувають понад 2 тисячі ВІЛ-інфікованих: 40% з них зі СНІДом. 55 хворих зі СНІДом померли.

ВІЛ-інфіковані жінки народили за 2019 рік 42 дітей, які перебуватимуть під наглядом до уточнення ВІЛ-статусу, тобто до 18-місячного віку. Всього на обліку перебувають 111 ВІЛ-інфікованих дітей, з них 44 з діагнозом ВІЛ-інфекція, у т.ч. 41 дитина – зі СНІДом.

Мережа закладів первинної медичної допомоги не змінилася і нині в області діють 32 центри ПМСД, в структурі яких функціонують 245 амбулаторій ЗПСМ. Проте, майже у 10 % амбулаторій відсутній основний працівник.

Через соціальний резонанс залишається необґрунтовано надто розгалуженою мережа ФАПів – нині їх налічується 810. Однак, саме лікарські амбулаторії, а не ФАПи, є ключовими підрозділами, тому їх оптимізація на часі, у т. ч. через утримання за кошти місцевих громад.

Станом на початок року майже 80% населення Хмельниччини підписали декларації з лікарями.

Первинну медичну допомогу надають 795 лікарів, з них 55 сумісників, у т. ч. 68% - власне сімейні лікарі, 20% - педіатри та 12% - терапевти, а також майже 2 тисячі середніх медичних працівників. Середня заробітна плата лікаря первинки склала в цілому по області 13,9 тис. грн. Заробітна плата середнього працівника склала 6,9 тис. грн.

Актуальною залишається організація роботи новозбудованих у рамках програми «Медична реформа для сільської місцевості» амбулаторій. Як відомо, Хмельниччина отримала субвенцію з державного бюджету на будівництво та оснащення АЗПСМ у сільській місцевості у сумі понад 213 млн. грн. В рамках програми заплановано будівництво 27 амбулаторій, з них 25 – на 1-2 лікарів з житлом для лікаря та 2 – на 3-4 лікаря без житла.

Наразі введено в експлуатацію 12 амбулаторій та ще в одній завершено будівельні роботи. Зведено будівлі, тривають зовнішні роботи та благоустрій території у 5 амбулаторіях, у 9 проводять внутрішні роботи. Розпочато будівництво ще 3 сільських амбулаторій.

Заступник директора Департаменту нагадала, що усі 32 центри ПМСД області працюють в електронній системі охорони здоров’я. Так, вони підключені до центрального компоненту eHealth за власним вибором медичних інформаційних систем.

У минулому році на придбання обладнання відповідно до табелю оснащення було направлено 17,5 млн. грн. Найбільше – у Хмельницьких міських центрах ПМСД № 1 та № 2, Хмельницькому районному, Нетішинському та Старокостянтинівському центрах ПМСД.

В цілому, матеріально-технічне забезпечення закладів ПМД за звітний рік значно поліпшилось. Зокрема, закуплено 7 автомобілів, 11 біохімічних аналізаторів, 15 гематологічних аналізаторів, 279 пульсоксиметрів, 225 офтальмоскопів, 22 небулайзери, 93 електрокардіографи, 423 сумки лікаря/медсестри, 126 холодильників для зберігання лікарських засобів, 242 комп’ютера, 205 принтерів, 7 сканерів, що дозволило практично завершити комп’ютеризацію амбулаторій та лікарів первинки.

Широкосмуговим Інтернетом забезпечено 224 лікарських амбулаторій або 91,5% від всіх.

За програмою «Доступні ліки» освоєно майже 11 млн. грн. при виділених 10.

Тетяна Петрівна повідомила, що, в середньому, по області на 1 лікаря припадає 4 тисячі звернень за рік. Флюоропрофогляди проведено тільки 56% від підлягаючих. Туберкулінодіагностикою охоплено лише 239 з 1000 дітей віком старше 1 року.

За рекомендаціями ВООЗ, передумовою для формування популяційного імунітету для забезпечення епідблагополуччя населення є відповідне щеплення 95% населення. За національним календарем, населення України отримує вакцинації за 31 позицією і одна особа може отримати декілька видів щеплень у році. Найважливішими з усіх видів щеплень є «щеплення дітей віком до 1 року життя проти дифтерії, правця, кашлюку та поліомієліту» та «щеплення дорослих проти дифтерії та правця». Хмельницький обласний центр громадського здоров’я здійснив ґрунтовний аналіз виконання планів щеплень за рік та оцінив епідситуацію як нестійку з наявністю сприятливих умов для поширення інфекцій.

Зокрема, серед інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики, у минулому році зареєстровано більше 4 тисяч випадків кору (у попередньому до 1,5 тисячі). З усіх захворілих 55 % не були щеплені.

З ініціативи МОЗ у квітні – червні медики області успішно провели додаткові заходи з посиленої імунізації населення проти кору в активній співпраці із закладами освіти. Під час кампанії охоплено щепленнями майже 20 тисяч осіб або 71% від запланованого контингенту. Це дало змогу довести кількість щеплень дітей проти кору, паротиту та краснухи в 1 та 6 років відповідно до 92 та 93%. Попри це, на окремих територіях показник охоплення щепленнями 1-річних дітей залишається низьким.

Минулого року вперше за багато років зареєстровано випадок дифтерії у м. Хмельницькому. Для недопущення подальшої захворюваності на дифтерію Департамент затвердив План заходів щодо збільшення рівнів охоплення щепленнями населення області та готовності закладів охорони здоров’я на випадок ускладнення епідемічної ситуації з дифтерії.

Тетяна Косовська нагадала, що вакцинація – одне з найбільш потужних досягнень світової медицини. Для створення високого рівня популяційного імунітету необхідно постійно і ретельно контролювати стан дотримання вимог «холодового ланцюга» на всіх етапах зберігання і транспортування вакцини для запобігання зниження її ефективності та виникнення незвичних проявів після імунізації.

Також важливо активізувати просвітню роботу для розвитку довіри між медиками, батьками та журналістами.

Обласні показники щодо іншої інфекційної захворюваності по більшості нозологій в області перебувають на рівні державних.

Процес автономізації уже пройшов обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. За рік екстрену медичну допомогу отримали більше 250 тисяч мешканців краю, з них 64% - містяни. Нормативи доїзду (10 і 20 хвилин) виконуються на 95%у містах та на 87% - у сільській місцевості.

Фахівці служби виконали 1115 телемедичних дистанційних консультацій та на догоспітальному етапі при гострому коронарному синдромі провели 19 тромболізісів.

Впродовж року змінювалась на краще ситуація із забезпечення закладу санітарним транспортом – з різних джерел отримано 13 машин. Наразі Уряд планує провести оптимальне забезпечення ЕМД санітарним транспортом.

З грудня у закладі розпочала роботу єдина оперативно-диспетчерська служба, яка підключена до ІАС «Централь 103». GPS-трекери встановлені на 145 із 159 наявних автомобілів.

Тетяна Петрівна нагадала, що Департамент неодноразово наголошував на необхідності оптимізації ліжкового фонду та штату закладів, особливо затратних цілодобових стаціонарів, але ситуація фактично не змінилась. Не проведено ефективної роботи і з впорядкування штатних розписів: укомплектованість штатних посад фізичними особами становить 81%. Фактично, кожний четвертий лікар – пенсійного віку. А в окремих закладах їх кількість становить від 48 до 86 %, що є загрозливим для майбутнього цих закладів.

Для вирішення проблеми кадрового забезпечення галузі актуальним є виконання постанови КМУ 2018 року № 417, що має на меті задоволення потреб сіл, селищ або селищ міського типу у медичних кадрах шляхом відпрацювання такими особами не менше 3 років.

Відповідно, Департамент до 1 березня оголосить конкурс серед претендентів на вступ до ВМНЗ на визначену прогнозовану потребу у фахівцях. Цю потребу мають подавати керівники ЗОЗ за погодженням з керівниками органів місцевого самоврядування до 1 лютого. Однак, по факту, ця інформація в більшості не містить обов’язкових даних: зокрема, номера та дати рішення виконавчих органів рад щодо взяття на себе зобов’язань стосовно забезпечення такого фахівця на строк не менше, ніж 3 роки, безоплатним житлом з опаленням і освітленням у межах установлених норм.

Результати конкурсу оголошуються та оприлюднюються до 30 квітня. Протягом місяця після цього з переможцями конкурсу Департамент укладає угоду про відпрацювання 3 років, яка дає право на першочерговий вступ до ВНЗ.

Крім забезпечення кадрами, не менш важливою є й технічна складова. Так, у минулому році за кошти місцевих бюджетів закуплено нове медичне обладнання на загальну суму понад 44 млн. грн. Найбільше (понад 10,5 млн. грн.) використано в закладах обласного центру.

Загалом, на вторинну медичну допомогу було скеровано понад 1,3 млрд. грн., що склало, у середньому, 1049 грн. на мешканця області.

На 2019 рік по загальному фонду галузі видатки склали майже 2,6 млрд. грн., у т. ч. медична субвенція – 1,9 млрд. або 73% від всього обсягу. Використано за рік 94% від цієї суми. Уточнений план по спеціальному фонду на рік (399 млн. грн.) майже виконано.

За минулий рік в рамках обласної програми «Централізованого забезпечення медичних закладів області дороговартісними медикаментами, виробами медичного призначення та обладнанням на 2016-2020 р.р.» на закупівлю медикаментів та виробів медичного призначення виділено майже 67 млн. грн., медичного обладнання – 36 млн. та забезпечено 173 учасників АТО пільговим зубопротезуванням на 795 тис. грн..

В рамках програми, для зміцнення матеріально-технічної бази ЗОЗ області придбано медичного обладнання, комп’ютерної техніки на 36,1 млн. грн., з них для всіх ЦРЛ – на суму 16,2 млн. грн. Зокрема, для обласної лікарні закуплено медичне обладнання та інструментарій на суму 10,1 млн. грн. Крім того, придбано 600 одиниць комп’ютерної техніки для закладів вторинного та третинного рівнів на 9,9 млн. грн.

Триває будівництво корпусів обласного серцево-судинного центру та обласної дитячої лікарні.

Для якісного виконання покладених функцій необхідним є навчання медичного персоналу роботі в ЕСОЗ з веденням електронної медичної документації, рецептури та врахуванням вимог австралійських класифікацій хвороб та інтервенцій і ДСГ.

Також важливого значення набуває оцінка якості надання медичної допомоги. За наведеним галузевим наказом – це визначення відповідності наданої медичної допомоги встановленим стандартам у сфері охорони здоров’я.

Відповідно до Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», для впровадження програми медичних гарантій проводиться контрактування з НСЗУ за умов автономізації, комп’ютеризації, підключення до єдиної системи охорони здоров’я та наявності діючої ліцензії з медичної практики.

Важливість цих вимог підкреслює віднесення до показників ефективності діяльності голів ОДА за постановою Уряду № 35 таких критеріїв як:

  • автономізація ЗОЗ вторинної, третинної, екстреної медичної допомоги,
  • комп’ютеризація та реєстрація в ЕСОЗ комунальних ЗОЗ,
  • укладення декларацій про вибір лікаря первинної медичної допомоги,
  • рівень охоплення щепленнями відповідно до календаря.

Сумарно по області контрактуванню з НСЗУ, без центрів ПМСД, підлягає 51 заклад вторинного та третинного рівнів.

Тетяна Петрівна нагадала, що укладання контрактів з НСЗУ розпочато 10-го і завершується 28 лютого. Всі заклади області надали пропозиції щодо 338 пакетів, з них 230 – нові пропозиції, 94 – на розгляді та 14 очікують підписання договорів. Із приватників з НСЗУ працюють 7 юридичних осіб та 9 ФОП області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1074 область представлена єдиним Хмельницьким госпітальним округом з 10 опорними лікарнями. Крім цих, значущими для області ще є дві дитячих, інфекційна лікарня, та СМСЧ, яка має специфічну функцію обслуговування працівників ХАЕС, зокрема, у системі цивільного захисту. В опорних лікарнях наразі тривають заходи з осучаснення приймальних відділень через допомогу Світового банку та МОЗ України.

Крім опорних лікарень, відділення екстреної медичної допомоги функціонують у Хмельницькій міській дитячій лікарні, Деражнянській, Ізяславській, Летичівській, Чемеровецькій центральних районних лікарнях, планується – у Старосинявській ЦРЛ.

Зростає потреба в осучасненні наших закладів та створенні транспортної доступності між ними. Наразі оновлено госпітальну раду, яка має сформувати перспективний стратегічний план розвитку округу.

На завершення доповіді заступник директора Департаменту підкреслила, що в цілому завдання, що мала галузь охорони здоров’я області у 2019 році, виконані. Наразі триває поетапне ґрунтовне перетворення. Співпраця з НСЗУ має стати ефективною допомогою для отримання фінансових гарантій функціонування закладів.

Тетяна Петрівна висловила надію, що зміна системи сприятиме покращенню, в першу чергу, якості медичної допомоги населенню у комунальних ЗОЗ, але 2020 рік потребує спокійної та системної роботи із трансформації роботи медиків всіх закладів області.

Про підсумки роботи за минулий рік за напрямками інформували голова групи експертів Департаменту охорони здоров’я ОДА за спеціальністю «Хірургія» Анатолій Суходоля, голова групи експертів за спеціальністю «Педіатрія» Лариса Добровольська, головний акушер-гінеколог ДОЗ ОДА Олександр Жилко, головний спеціаліст відділу лікувально-профілактичної допомоги населенню ДОЗ ОДА Андрій Стрілець, начальник управління охорони здоров’я Хмельницької міської ради Борис Ткач.

За результатами розгляду порядку денного колегія ухвалила відповідні рішення.


Інна Левінська,
Хмельницький обласний центр громадського здоров’я.

1 1
1 1